Кухонний супрематизм?

Днями відвідав у Донецьку виставку сучасного мистецтва, де, серед іншого, познайомився із кількома творами, виконаними в стилі «кухонного супрематизма». Виявляється, доробок не новий — в Інтернеті знайшов фактично всі з представлених на виставці робіт, і то — датовані початком або половиною минулої декади. 


Типу «Чорний квадрат» 



Хрест 

Вигладає на те, що первісно ці твори виникли як така собі спонтанна гра: маючи кілька ломтиків хліба й ковбаси, людина виклала з них відомі супрематичні форми. Шкода лише, що цим, здається, геть вихолощено властивий смисл супрематизму. Останній, кажучи найзагальніше, стремить до чистого мистецтва, себто звільнення від усього позамистецького через досягнення граничної безпредметності.

Не порушуючи тут питання про те, чи такий шлях справді веде до осягнення сутності, констатуємо, що супрематизм ставив собі на меті «відчути» її через максимальну нівеляцію образності (докладніше, приміром, тут: http://www.museum-online.ru/Epoch/Suprematism/). Натомість хліб, сир, а надто ковбаса (що є виразним символом матеріального) відсилають до безлічі образів, отже, лише віддаляють від шуканих супрематизмом апофатичних глибин сутності. Зрештою, тлом для супрематичних картин, по ідеї, зажди має бути «чисте» біле ніщо, а не порепана стільниця...