Три поради
Хтось із сучаних українських письменників — достоту не пам'ятаю тепер, хто саме, але, здається, Сергій Жадан, — якось сказав, що одним із головних ворогів української мови є… вчителі української мови, котрі замість того, аби прищеплювати школярам любов до українського слова, віднаджують їх від нього (певно, це приблизно однаковою мірою стосується й інших предметів, а проте ці останні — надто коли йдеться про природничі науки — не мають визначального впливу на становлення національної ідентичності, про яку нам нині ідеться). Неодноразово мав нагоду переконатися в справедливості цієї тези, й востаннє — учора.
На літературному вечорі С. Жадана й Т. Прохаська в Донецьку познайомився з 18-річною дівчинкою, яка некепсько і, головне, залюбки розмовляла українською мовою. На вечорі вона зустріла своїх старих друзів, і ті були трохи здивовані її українською, якою вона говорила до них, вочевидь, уперше. Ясна річ, мова зайшла про її еволюцію в мовному плані, і вона розказала, що зміни сталися протягом останнього року, відколи вона вступила до університету, зайнялася громадською діяльністю та, трохи поїздивши Україною, набула друзів із різних її регіонів. Головним чинником, отже, стало розширення її «життєвого світу», котрий раніше обмежувався домом та пересічною середньою школою у м. Донецьк. Понад те, як повіла молода донеччанка, навчаючись в школі, вона мала не просто індиферентне, а виразно негативне ставлення до української мови, яку дослівно ненавиділа — так, саме через невдатну та незугарну вчительку.
Виходячи з розповідженої історії — та спираючись на безліч аналогічних, — можна вивести три поради (або рецепти), що мають безвідмовний вплив на свідомість молодої української генерації й засадничо змінюють її ставлення до української мови:
1. Займати активну громадянську позицію та (ідеально) приділяти час певній громадській діяльності.
2. Подорожувати країною та спілкуватися з молоддю з інших її частин.
3. Відвідувати культурно-мистецькі заходи та набувати нових знайомств.
Відзначу, що ці рецепти не є новими: кожен, хто пішов цим шляхом, на власнім досвіді переконався в їхній дієвості. Один із таких яскравих прикладів — Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді, чиї кільканадцять зустрічей у різних містах України свого часу сприяли розширенню й мого «життєвого світу». Літопис цих зустрічей чит. тут:
На літературному вечорі С. Жадана й Т. Прохаська в Донецьку познайомився з 18-річною дівчинкою, яка некепсько і, головне, залюбки розмовляла українською мовою. На вечорі вона зустріла своїх старих друзів, і ті були трохи здивовані її українською, якою вона говорила до них, вочевидь, уперше. Ясна річ, мова зайшла про її еволюцію в мовному плані, і вона розказала, що зміни сталися протягом останнього року, відколи вона вступила до університету, зайнялася громадською діяльністю та, трохи поїздивши Україною, набула друзів із різних її регіонів. Головним чинником, отже, стало розширення її «життєвого світу», котрий раніше обмежувався домом та пересічною середньою школою у м. Донецьк. Понад те, як повіла молода донеччанка, навчаючись в школі, вона мала не просто індиферентне, а виразно негативне ставлення до української мови, яку дослівно ненавиділа — так, саме через невдатну та незугарну вчительку.
Виходячи з розповідженої історії — та спираючись на безліч аналогічних, — можна вивести три поради (або рецепти), що мають безвідмовний вплив на свідомість молодої української генерації й засадничо змінюють її ставлення до української мови:
1. Займати активну громадянську позицію та (ідеально) приділяти час певній громадській діяльності.
2. Подорожувати країною та спілкуватися з молоддю з інших її частин.
3. Відвідувати культурно-мистецькі заходи та набувати нових знайомств.
Відзначу, що ці рецепти не є новими: кожен, хто пішов цим шляхом, на власнім досвіді переконався в їхній дієвості. Один із таких яскравих прикладів — Острозький клуб вільного інтелектуального спілкування молоді, чиї кільканадцять зустрічей у різних містах України свого часу сприяли розширенню й мого «життєвого світу». Літопис цих зустрічей чит. тут:
0 коментарів