Народження

Наші очі — сумні, але серця сповнені гордістю. Ми прощаємося з чемпіонатом, але дякуємо йому за чудову нагоду актуалізувати свою українськість. За можливість відчути живе почуття національної єдності й переконатися у власній силі. 

Після десятиліть поневірянь і «внутрішньої еміграції» українство поволі повертається до себе і (в)пізнає себе молодою й потужною нацією. Нацією красивою й пасіонарною. Нацією з великим майбутнім. 

 
[ Париж, площа Трокадеро, 15 червня 2012 р., матч Україна-Франція ] 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте